«Մասնակից:Աննա Մկրտումյան/Ավազարկղ»–ի խմբագրումների տարբերություն

Content deleted Content added
Տող 32.
'''Բելառուսներ''' ({{lang-be|беларусы}}) — [[Արևելյան սլավոններ|արևելասլավոնական]] [[ժողովուրդ]] ([[Էթնոս]] և [[ազգ]])։ Բնակչության ընդհանուր թիվը մոտ 10 միլիոն է։ Բնակչության գերակշռող մասը բնակվում է [[Բելառուս|Բելառուսիայի]] տարածքում, որտեղ համարվում են գերիշխեղ ազգություն (83,7 % 2009 թվականին)։ Բավականին թվով բելառուսներ բնակվում են Բելառուսիային հարակից երկրներում՝ [[Ռուսաստան|Ռուսաստանում]], [[Ուկրաինա|Ուկրաինայում]], [[Լեհաստան|Լեհաստանում]], [[Լատվիա|Լատվիայում]] և [[Լիտվա|Լիտվայում]], որտեղ համարվում են ազգային փոքրամասնություն։ Բելառուսները լայնորեն բնակություն էին հաստատել նախկին [[Խորհրդային Սոցիալիստական Հանրապետությունների Միություն|ԽՍՀՄ-ի]] տարածքում, ինչպես նաև գաղթում են մի շարք այլ երկրներ՝ ([[ԱՄՆ]], [[Կանադա]], [[Գերմանիա]])։
 
== ЭтнонимԷթնոգենեզ ==
Первый зафиксированный письменно прецедент употребления термина «белорус» (''Leucorussus'') как самоназвания выходцев с современной этнической территории Белоруссии относится к [[1586 год]]у: поэт-латинист Соломон Рысинский подписался как Solomo Pantherus Leucorussus («белорус»), впоследствии он применял и подпись Solomo Rysinius Sarmata («сармат»)<ref>''Латышонак А.'' [http://www.belreform.org/latyszonak_rysin.php Навуковыя крыніцы самаакрэслення Саламона Рысінскага як беларуса] // Рэфармацыя і грамадства : XVI стагоддзе : Матэрыялы Міжнароднай навуковай канферэнцыі. — Мінск : Беларускі кнігазбор, 2005. — С. 126—131.</ref>. В [[Русское государство|Русском государстве]] по отношению ко всему восточнославянскому населению [[Речь Посполитая|Речи Посполитой]] использовался термин «белорусцы», который со временем сузился до восточнославянского населения [[Великое княжество Литовское|Великого княжества Литовского]]<ref name="Флоря"/>. До XIX века в качестве самоназвания употреблялись этноним «[[Русины (этноним прошлого)|русины]]» или политоним «[[литвины]]»<ref>''Бандарчык В. К.'' Фарміраванне і развіццё беларускай нацыі / В. К. Бандарчык, П. У Церашковіч // Этнаграфія беларусаў.— Мінск : Навука і тэхніка, 1985.— С. 158.</ref>. К концу XIX века термин «белорус» (либо «белорусс») закрепился за населением всей территории Белоруссии<ref>''Этнаграфія беларусаў : гістарыяграфія, этнагенэз, этнічная гісторыя / В. К. Бандарчык, І. У. Чаквін, І. Г. Углік [і інш.]. — Мн.: Навука і тэхніка, 1985. — С. 164—166.''</ref><ref>''Терешкович, В. П. Этническая история Беларуси. В контексте Центрально-Восточной Европы. / П. В. Терешкович. — Мн.: БГУ, 2004. — С. 144.</ref>.